Ігротерапія з ґудзиками

08.Січ.2019
Ігротерапія з ґудзиками


Ці ігри незвичайні. Їх не можна, як будь-яку іграшку, просто дати дитині і сказати : “Грайся”. Їх не можна показувати дитині всі одразу, а лише поступово. Проте ними можна гратися не лише одному, а й усією сімۥєю, цілою групою.

Такі ігри можна використовувати як тести, перевіряючи кмітливість, творчі й конструкторські здібності дитини, розвиток її логічного мислення та просторової уяви. Заняття  такими іграми – справжній гімнастичний зал для тренування … розуму! Таких залів покищо не створюють. Але незабаром, вони обовۥязково будуть. І цінують їх тим більше, чим глибше люди проникатимуть у сакрати розвитку здібностей дитини.

Щоб рухати вперед науку, техніку, виробництво і суспільне життя, потрібні винахідники, новатори генераторних ідей – люди потужної творчої думки, розвинутих творчих здібностей.

Кожна здорова дитина може стати такою, але … незнання і традиції, що склалися, не дають змоги це зробити. Творчий розум – поки що рідкість, хоча люди вже оволодівають секректами тврчості  й розвитку творчих здібностей.

Перший секрет – ранній початок ігротерапії з дітьми.

Тому ігри для розвитку незамінні у наймолодшому віці, коли дитині ще складно користуватися інструментами й матеріалами і їй не під силу моделювання. Дуже добре, коли ігри для розвитку захоплюють дитину у 2 роки, добре, якщо в 3-4, не пізно, якщо в 6-7. Загальне правило: чим раніше дитина почне гратися, тим легше може розвинути свої здіності й тим більших висот може досягти.

Другий секрет – особливе вміння гратися з д итиною, 

а граючись спілкуватися з нею. Не повчати її, а “заряджати”творчістю, бажанням розвۥязувати різноманітні завдання і навіть придумувати нові. Але щоб “заряджати дитину ”, треба насамперед  зацікавитись самому, захопитися цими іграми.

Загальні правила гри

  1. Гра має приносити радість дитині і дорослому. Кожен успіх дитини – це спільне досягнення – і ваше, і її. Радійте цьому.
  2. Зацікавлюйте дитину, але не змушуйте її гратися, не доводьте занняття іграми до перенасичення.
  3. Ігри для розвитку – ігри творчі, тобто всі завдання діти повинні виконувати самостійно. Наберіться терпіння й не підказуйте ані словом, ані зітханням, ані жестом, ані поглядом. Дайте можливість дитині мислити, робити все самій і навіть знаходити свої помилки. Тільки тоді, коли дитина впорається зі складними  завданнями, вона ровиває свої творчі здібності, росте.
  4. Щоб відчути порівняльну складність завдань, перш ніж давати їх дітям, обовۥязково виконайти їх самі.Вчіться виконувати їх щоразу швидше.
  5. Обовۥязково починайте гру з дитиною з відповідального завдання. Успіх з початку занять – неодмінна умова зародження цікавості.
  6. Для молодших дітей пожвавлюйте гру казкою чи оповіданням, давайте імена, вигадуйте, фантазуйте, поки дитину не почне захоплювати сам процес подолання труднощів, досягнення бажаної мети.
  7. Чим більше в дитини розвинута певна риса – тим сильніше вона прагне її виявлення. Сильному більше хочеться побігати, поборюкатись, погратися в рухливі ігри, слабший цього не любить. Не цікавитися дитина може з двох причин: у неї мало розвинуті риси, необхідні у грі, чи дорослі силують дитину гратися, самі того не розуміючи, що відбили у неї бажання до гри. Тому більше хваліть її за успіхи.
  8. Можна влаштовувати змагання на швидкість розвۥязування ігрових завдань. Час кожного фіксувати секундоміром. Розвинуті діти вже з 6-7 років можуть перемагати дорослих. У такому випадку слід набратися мужності і визнати свою поразку. Складно придумати іншу нагороду дитині. Не бійтеся, що ваш авторитет при цьому постраждає.

ГРА З ГУДЗИКАМИ

Цикл “Знайомство і взаємодія”.

Гудзиковий масаж

Заповніть велику коробку (наприклад, з-під взуття) гудзиками. Бажано, щоб їх було багато. А тепер разом з дитиною зробіть таке:

  • опустіть руки в коробку;
  • поводіть долонями по поверхні коробки;
  • захопіть гудзики в кулаки, трошки підніміть і розтисніть кілаки;
  • зануруйте руки глибше в “гудзикове море” і “поплавайте” в ньому;
  • перетирайте гудзики в ньому;
  • перетирайте гудзики між долонями;
  • пересипайте їх з долоні в долоню;
  • спочатку однією рукою, а потім іншою, потім двома руками захопіть трішки гудзиків і відпустіть;
  • беріть у руки по одному різноманітному гудзику: великий, витягнутий, квадратний, гладенький, перекочуйте їх між долонями, поступово збільшуючи амплідуду рухів;
  • ці рухи можна зробити зовнішніми сторонами долонь.

А тепер перемістіть коробку на підлогу:

– занурте у коробку голі ступні;

– виконуйте кругові рухи;

– глибоко занурюйте ноги в гудзики, поворушіть пальцями ніг;

– перебирайте гудзики пальцями ніг;

– перебирайте гудзики між ступнями;

– захопіть гудзики пальцями ніг, підніміть і розтисніть пальці.

Коментар. Масаж активізує так званий “мануальний інтелект” через месаж кінчиків пальців, рук, долонь. Таким чином відбувається сенсорно-моторний розвиток, який є передумовою успішної взаємодії з навколишнім світом. Масаж ніг важливий для активізації життєво важливих центрів організму.

Рибалка

Скажіть дитині: “Ми з тобою рибаки. Ходимо на рибалку в “гудзикове море.”  Наші руки допоможуть нам виловити рибку-гудзичок. Опустити руки в “гудзикове море” та впіймай рибку. ( Нехай дитина візьме будь-який гудзик).

  • Яку рибку ти впіймав? Велику чи маленьку? Гладеньку чи ні? Круглу чи квадратну?
  • Якого кольору твоя “рибка”?
  • Вона легка чи важка?
  • Тепла чи холодна?
  • А тепер я впіймаю “рибку”. Візьми мою “рибку” в руки. Яка вона?
  • Чи вона справді маленька (гладенька, слизька, холодна, легка)?
  • Тепер покладемо те, що ми виловили, у відро. Заплющимо очі. Опусти руку у відро і знайди свою “рибку”. Чому ти впевнений, що це твоя рибка?

  Кометар. Гра розвиває сенсомоторну й пізнавальну сферу. Ускладнюючи гру, можна додавати до “відерця” більше “риби”.

Акваріум

Для гри потрібна миска з водою й додаткові гудзики. Скажіть дитині:

  • Ми з тобою спіймали дві рибини. Принесли їх додому. У нас є акваріум (покажіть миску з водою), там уже живуть три “рибки” (покладіть до миски з водою три гудзики). Ти добре запамۥятав свою здобич? Зараз ми відпустимо наших рибок в акваріум, заплющимо очі. Чи зможеш, опустивши руку в акваріум, впізнати свою “рибку”? А мою? Молодець! А якби в нашому акваріумі було більше “риби”?

       Коментар. Особливістю цієї гри є взаємодія з водою. це дозволяє зменшити напруження, збільшити запас відчуттів дитини.

Ґудзиковенамисто

Викладіть гудзики на стіл. Скажіть дитині:

  • Зробимо подарунок нашій бабусі – біле намисто (або іншого кольору). Вибери всі білі гудзики. Візьми великий гудзик. Він буде центром намиста. Поклади його перед собою. Тепер вибери два менших гудзики…

Так, викладаючи гудзики півколом, ви отримаєте намисто. Ускладнення в грі -можна нанизувати на нитку.

               Коментар. Гра закріплює знання кольору, форми, розміру і знання просторових напрямків. Крім того дитина переживає радість творчості: перед нею те, що вона створила своїми руками і чи принесла радість ближньому. Використовуючи принцип гри “гудикове намисто”, ви можете створювати різноманітні візерунки з гудзиків, змінюючи колір, форму, розмір, просторове розміщення.

 Ґудзиковелото

Візьміть дві яскраві ілюстрованих книжки. Знайдіть найкращі картинки. Одну книжку віддайте дитині, іншу візьміть собі. Пересипте гудзики в мішечок. Скажіть дитині:

– Будемо грати в лото. У кожного з нас є картинка. Я діставатиму з мішечка гудзики. Ти називатимеш їх колір і шукатимеш колір гудзика на своїй картинці. Якщо ти знайшов цей колір, то отримаєш цей гудзик і кладеш його на картинку на місце того самого кольору, як гудзик. Потім ти дістаєш гудзик, я називаю його колір і шукаю на своїй картинці. Якщо я правильно назвала і знайшла цей колір, ти даєш мені гудзик і я кладу його на потрібне місце. Виграє той, хто закриває всі кольори картинки гудзиками.

Коментар. Особливістю цієї гри є те, що вона має інструкцію і правила, які можна змінювати під час наступної гри. Також у грі може бути переможець і переможений. Отже, так ми формуємо у дитини адекватне ставлення до своєї  та чужої перемоги, вчимо переживити поразку. Через систему гри ми переходимо від “мануального” інтелекту до “соціального”.

Цикл “Сімейні історії”

                    Наша памۥять зберігає безліч історій: сумних, радісних, попереджувальних, повчальних, цікавих, героями яких були ви й члени ваших сімей. Припишіть їх гудзикам. Так досвід і традиції вашої сімۥї перейдуть до дитини. Відкриття свого “коріння ” створить відчуття впевненості як у дитини, так і у вас.

Подія

Влаштуйтеся зручно за столом, на килимі, дивані. Увімкніть приємну муику. Дістаньте коробку з гудзиками. Згадайте, як багато поколінь жінок вашої сімۥї тримали цю коробку в своїх  руках, складаючи гудзики. Злегка потрусіть закриту коробку над своїм вухом  і вухом дитини, прислухайтесь до шепоту часу… Скажіть дитині:

  • У цій коробці зберігаються гудзики, які були на одязі твоєму, моєму, бабусі, дідуся. Чуєш їх розмову? Вони розповідають один одному і нам чудові історі нашої сімۥї. Послухай, ось одна з них…

У цій коробці є гудзичок  мого весільного плаття. Він маленький, білий, блискучий, гладенький. Знайдемо його в коробочці. Так, це він. Цей гудзичок памۥятає наше з татом весілля. Він памۥятає посмішки, побажання щастя, багато радості. Тому він приносить радість і щастя. Візьми його в руки, стисни його в кулачку, зігрій. Відчуваєш, як до тебе прийшла радість? Тепер, якщо ти залишишся сам удома, і тобі стане сумно, знайди цей гудзичок, потримай його в руках, і він дасть тобі сил. Гудзик може дарувати радість і іншим. З ким би ти хотів поділитись своєю радістю? Скажи цій людині щось хороше.

Коментар. Ви можете розповісти історії про різні події, які відбувалися у вашому житті, приписуючи гудзикам почуття, які прикрасять історію. Таким чином, ви створюєте символи різних емоційних станів, що сприяє ровитку емоційних процесів дитини.

Родоведерево

Візьміть папір і олівець. Проведіть вертикальну лінію по центру аркуша. Уявіть, що це – стовбур дерева. Підмалюйте його й симетрично розміщені три рівні гілок. Попросіть дитину знайти “мамин” гудзик, гудзик “тата”. Покладіть “мамин” гудзик ліворуч від стовура дерева, “тата” – праворуч. Скажіть дитині:

– У кожної сімۥї є родове дерево. Воно є і в нас. Зараз ми його створимо. Нижні гілки дерева належать старшому поколінню: твоїм бабусям і дідусям з маминої й татової родини. У батька є мати і тато, у мами є мати і тато. Вони найстарші в нашій сімۥї, її опора. Ми називаємо опору сімۥї  “старшим поколінням”. Знайди чотири великих гудзики і розташуй їх на найбільших гілках: маминих батьків – ліворуч, а батька – праворуч. У старшого покоління зۥявилися діти: у моїх батьків – я, у татових – тато. Ми з татом є  “середнім поколінням”.  Візьміть два менших гудзичка – це буде я і тато. Розташуй наші гудзики над баусиними та дідусевими гілками. У нас із татом народився ти (твоя сестра, брат). Це – “молоде покоління”. Тому, знайди гудзик ще менший і розмісти його на найвищих гілках. Гарно, чи не так? Але дерево не може жити без коріння. Коріння нашого дерева – батьки твоїх бабусів й дідусів. Їх називають “прадідами” . Ось тобі найбільший гудзик, покладіть його в основу стовбура, туди, звідки з дерева росте коріння.

  Коментар. Ця гра не тільки закріплює поняття “більше-менше”, а й формує шанобливе ставлення до старших, розуміння взаємозвۥязку поколінь, відчуття свого місця призначення у родині.

Бабусингудзик

Візьміть гудзик, який був на одязі вашої мами (чи матері вашого чоловіка).Дайте дитині потримати його в руках і скажіть:

  • Цей гудзик був на блузі твоєї баусі. Як ти гадаєш, що він бачив?

Коментар. Гра може називатися й по іншому, якщо ви візьмете в руки гудзик іншого члена вашої сімۥї. Придумуючи розповіді, ви можете ознайомити дитину з різними соціальними ситуаціями й навчити поводитися в них, спираючись на досвід когось із родичів.

Цикл “Режим дня”.

Тепер, коли ви з дитиною розкрили багато секретів, які приховують гудзики, можна використати їх для символізації моментів, пов’язаних з режимом дня. Це важливо для розвитку самостійності й здатності доводити справу до кінця.

Доберіть 9 комплектів гудзиків:

  • 10 маленьких білих;
  • 10 великих білих;
  • 10 середніх жовтих;
  • 10 середніх зелених;
  • 10 середніх коричневих;
  • 10 середніх фіолетових (чи бузкових);
  • 10 великих синіх;
  • 10 великих червоних;
  • 10 великих чорних.

Із шкільних гумок і циганських голок зробіть два пристрої для нанизування гудзиків (утримвачі). Домовтеся з дитиною про значення гудзиків:

  • маленькі білі – символ чистоти (означають гігієну).
  • великі білі – символ чистоти в домі (означають домашні справи: прибирання, прання, миття посуду).
  • жовті – символ сонця та енергії (означають сніданок);
  • зелені – символ спокою та гармонії (оначають обід);
  • коричневі – символ фізичного здоровۥя (означають післяобідній та нічний сон );
  • фіолетові – символ смеркання (означають вечерю);
  • сині символ почуттів та емоцій (означають різні соціальні контакти);
  • червоні символ активності (означають добрі справи та вчинки і видаються як винагорода);
  • чорні – означають погано зроблені справи або відмову від погано виконаного завдання.

          Ви плануєте з дитиною наступний день(якщо це ваша дитина – з вечора). Обговорюйте моменти, повۥязані з режимом дня, позначайте їх гудзиками і поступово викладайте їх зверху вниз. Верхній гудзик символізує справи на початок дня. Наприклад, пробудження як вияв активності, позначимо червоним гудзиком. Наступна  – зарядка, також червоним гудзиком. Вмивання – малий білий гудзик. Сервірування столу – великий білий гудзик. Сніданок – жовтий гудзик і т.д.  Закінчує гудзиковий ланцюжок режиму дня – сон – коричневий гудзик.

Потім разом з дитиною ви нанизуєте гудзики на утримувач так, щоб унизу був гудзик, який символізує сон, а зверху червоний гудзик, який символізує пробудження. Таким чином, ви отримуєте символічний розпорядок дня, вчите дитину послідовності дій протягом дня, формуєте  навички планування свого часу.

У перші дні занять, коли ще не сформовані навички усвідомлення своїх дій  і їх послідовності, ви видаєте дитині за виконану дію (передбачену режимом) відповідний гудзик. Разом з дитиною ви нанизуєте його на вільний утримувач. Крім того, якщо дитина позитивно себе виявила чи нашкодила, ви нагороджуєте її червоним чи чорним гудзиком. Вона може складати їх в окрему коробку. Ввечері ви підбиваєте підсумок дня. Дитина порівнює заповнені утримувачі, співвідносить заплановані справи з реально виконаними. Якщо якісь питання не були виконані, ви разом аналізуєте причини. Можливо, вам стане в пригоді коробка з червоними й чорними гудзиками, які дитина отримала за день. Терпляче працюючи за цією системою, дитина згодом самостійно плануватиме наступний день, ви навчите її виконувати заплановане й оцінювати свої дії.

error: Content is protected !!