Добірка вправ та рекомендацій для вихователів і батьків “Вправи для зняття агресивного стану в дітей”

14.Тра.2020
Добірка вправ та рекомендацій для вихователів і батьків “Вправи для зняття агресивного стану в дітей”

Робота з пластиліном, тістом.

       Спочатку працює дорослий, привертає увагу дитини, залучає її до співпраці. Так дитина може висловити свої почуття через створення образів, фігур чи зображень, які використовуються в рольових іграх, можуть доповнюватися, руйнуватися.

Вправа «Сердиті кульки»

Спостереження за надуванням кульок. Запропонувати дитині уявити, що кулька – це сердита людина.

Поміркувати:

– Що трапиться, коли кулька переповнюється повітрям?

– Що трапляється з людиною, яку переповнюють почуття?

– Що відбувається, якщо ми випустимо трохи повітря з кульки?

– Чи кулька ціла, не вибухнула, нікого не налякала?

– Якщо людина стримає себе, заспокоїться, це буде краще, ніж образити іншу людину?

Вправа «Назви емоцію»

       Дитині пропонується розглянути фотографії дітей із різним емоційним станом. Запитати:

– Які обличчя тобі сподобалися?

– Які ні?

– Що вони виражають?

– А чи буваєш ти злим?

– Чому?

– А як ти думаєш, чи подобаєшся ти іншим, коли злий? Повторити міміку приємних почуттів.

Методичні рекомендації для дорослих, щодо взаємодії з дітьми:

 «Роздратування, гнів – це руйнування внутрішнього світу»

  1. Руйнування внутрішнього світу починається зі зміни настрою, появи неприємних почуттів і відчуттів. Намагайтеся вловити цей момент і зрозуміти причини змін настрою, заспокоїти себе. Якщо ви людина віруюча, помоліться, погані думки покинуть вас, і ви збережете в собі спокій.
  2. Якщо все марно – роздратування зростає, виявляється в міміці, жестах, інтонації, словах, то подивіться на себе збоку з гумором: «Яке в мене сердите, смішне обличчя, які смішні нотки з’явилися в моєму голосі». Зупинитися вам допоможе думка: «Треба бути терпимим до вад ближнього». Перетворіть думку на благо вам: усміхніться ближньому, доброзичливим жартом розрядіть ситуацію.
  3. A якщо й це не допомогло, a гнів продовжує зростати? Ваші щоки сполотніли або почервоніли, губи й кулаки стиснуті, голос затремтів – і ви вже забуваєте, що хотіли сказати, не можете сконцентрувати свою увагу, ні про що не здатні думати, не чуєте, що навколо вас говорять. І хочеться тільки одного – вихлюпнути свій гнів, «помститися», зібравши останню волю.

Ви можете зупинити себе, стиснувши зуби і зчепивши кулаки:

  • Переключивши увагу зі стимулу, що викликає агресію, на щось нейтральне або приємне: згадайте приспів улюбленої пісні, порахуйте подумки від одного до десяти;
  • Глибоко дихайте;
  • Випийте холодної води;
  • Порухайтеся;
  • Розтисніть кулаки й зуби;
  • Висловіть свій стан вербально.
  1. Якщо ви з цим не впоралися, то розрядка гнівом може образити іншу людину, після чого настає каяття. Але тоді вже може бути запізно.

 Методичні рекомендації батькам

«Чим можуть допомогти батьки»

  1. Не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватися на вас. Навпаки, поставтеся до неї, до її обурення з розумінням і повагою: допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до вас.
  2. Тільки тоді, коли емоції вщухнуть, розкажіть дитині про те, як ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею вдалу форму висловлювання претензій.
  3. Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі притлумлюємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.
  4. Вчіть дитину розуміти себе та інших. Якщо дитина навчиться усвідомлювати свої почуття й почуття інших, вона зможе свідомо обирати мирні форми боротьби й захисту.

 Способи взаємодії з дітьми

з   неспокійною   дитиною

      Слід уникати крайнощів: не можна дозволяти дитині робити все, що їй заманеться , але не можна і все забороняти . Чітко виберіть для себе, що можна і чого не можна, і погоджуйте це з усіма членами родини.

    Показуйте дитині приклад своєю поведінкою: стримуйте свої емоції, адже вона наслідує вас.

     Приділяйте дитині достатньо уваги, вона не повинна відчувати себе забутою, але в той же час поясніть дитині, що бувають моменти, коли у вас є інші турботи, вона повинна це зрозуміти і прийняти.

Пам’ятайте, що істеричні напади найчастіше пов’язані з прагненням привернути до себе увагу або викликати жаль та співчуття. Не треба потурати дитині, не треба змінювати своїх вимог. Коли дитина заспокоїться, поясніть Їй, чому ви зробили так, а не інакше.

з конфліктною дитиною

  Cлід стримувати прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба тактовно коригувати недружні погляди або бурмотання з образою собі під ніс.

      Припинивши сварку, не звинувачуйте іншу дитину в її виникненні, захищаючи свою. Прагніть  об’єктивно розібратися в причинах, що її спровокували.

Після конфлікту обговоріть з дитиною причини  його виникнення, визначте неправильні дії своєї дитини, які спричинили його. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.

Не обговорюйте в присутності дитини проблеми її поведінки. Вона може затвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і продовжуватиме їх провокувати.

       Не завжди слід втручатися у сварки дітей, потрібно надати їм можливість самим порозумітися і навчитися спілкуватися. Проте, якщо під час гри одне з них завжди перемагає, а інше виступає «жертвою», слід перервати таку гру, щоб запобігти формуванню боязкості у переможеного.

із сором’язливою дитиною

Слід розширювати коло знайомств своєї дитини, частіше запрошувати до себе друзів, брати малюка в гості до знайомих людей, запрошувати дітей у гості, розширювати маршрути прогулянок та екскурсій, учити дитину спокійно реагувати на нові місця і людей.

       Не варто постійно турбуватися за дитину, намагатися повністю оберігати її від всіляких небезпек, в основному придуманих вами, не робіть самі все за дитину, не запобігайте будь-яким  утрудненням, надайте їй повну свободу діяльності.

       Постійно укріплюйте в дитини упевненість у собі, у власних силах.

Залучайте дитину до виконання різних доручень, пов’язаних зі спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором’язливій дитині довелося б вступати в розмову з «чужими дорослими» (у магазині, на зупинці, в дитячому парку, кінотеатрі тощо).

із замкненою дитиною

Слід розширювати коло спілкування дитини, приводити її в нові місця і знайомити з новими людьми.

       Підкреслюючи переваги на корисність спілкування. Розказуйте дитині про те, що нового і цікавого ви дізналися, яке задоволення отримали, спілкуючись з тією або іншою людиною.

       Намагайтеся самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.

       Якщо попри всі ваші зусилля дитина стає все більш замкнутою і відчуженою, зверніться за консультацією до психолога, який допоможе вам у розв’язанні проблеми.

з агресивною дитиною

Слід пам’ятати, що заборона і підвищення голосу-неефективні способи подолання агресивності. Лише зрозумівши причини агресивної поведінки, можна сподіватися на те, що агресивність дитини буде подолано.

       Надавати дитині особистий приклад позитивної поведінки. Не допускайте проявів гніву або критичних висловів про своїх друзів або колег, будуючи плани «помсти».

       Нехай ваша дитина постійно відчуває, що ви любите її, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз приголубити або пожаліти її. Хай вона бачить, що вона потрібна і важлива для вас.

 

error: Content is protected !!